На жаль, у наші дні перекладачі, для яких професія не просто можливість заробляння грошей, а спосіб життя і мислення, являють собою вимираючий вид. Майстрів мови, здатних перекладати складну високохудожню літературу, залишилося не так вже багато. Причому більшість представників старої гвардії досить зневажливо ставляться до своїм молодим колегам, характеризуючи їх одним словом — «халтурники».

«Щоб бути справжнім перекладачем художньої літератури. — каже професіонал з сорокарічним стажем Лідія Миколаївна, — мало знати мову, треба відчувати літературу. А це може лише той, хто сам в душі письменник. Прикро, але зараз молодим не до почуттів — їм би скоріше здати матеріал і отримати гроші. Тому не дивно, що останнім часом так багато низькопробних перекладів ». Появи на книжковому ринку перекладної прози поганої якості є й інше пояснення — скромні гроші, які видавці платять перекладачам. Мало хто з метрів погодиться перевести складний роман за п’ять доларів за сторінку. Так що рукописи потрапляють до низькокваліфікованим фахівцям.