Природно, почнемо з позитивних моментів. У наші дні, безсумнівно, справедливо твердження, що без іноземної мови нікуди. Він потрібний всім і скрізь. Вакансії, які потребують людини зі знанням англійської хоча б зі словником, становлять 70 відсотків, тому претенденту, більш-менш пристойно спикающему або шпрехающему, гарантоване працевлаштування. Що й казати про переклади: спеціаліст з дипломом лінгвіста-перекладача зобов’язаний досконало володіти як мінімум двома (!) іноземними мовами. За словами декана перекладацького факультету ІМЛУ (колишній Інститут іноземних мов ним. Тореза М.), кандидата історичних наук, доцента Юрія

Олександровича Разживина, 95 відсотків його випускників факультету затребувані, причому в абсолютно різних сферах трудової діяльності. У багатьох непогана кар’єра в престижних державних структурах (МЗС, посольства і представництва Росії в зарубіжних країнах і т. д.), інші знаходять застосування отриманим знанням у приватних компаніях, в т. ч. різних перекладацьких агентствах і бюро перекладів. Решта п’ять відсотків — це дівчата, які пішли в декрет, аспіранти та випускники, які вирішили продовжити свою освіту за кордоном. Як складається доля молодих спеціалістів, які закінчили факультет іноземних мов МДУ, нам дізнатися не вдалося: його керівництво подібної статистики не веде. Однак не варто сумніватися в тому, що вони не значаться на біржі праці.